Свою першу пісню “Осінь” гурт “Kadance” записав у лютому цього року. Це їм обійшлося у 80 гривень, в той час як запис на професійній студії, наприклад у Вінниці, коштує близько двох тисяч доларів. З французького кadance – закінчення. Така ідея назви гурту виникла у Юрія, який навчається в педагогічному коледжі м. Бердичева на музичному факультеті. - В гармонії є поняття каданс - завершення в акорді, - говорить Юрій. Проте, як розповіли хлопці, це не єдина назва гурту. Вони були “Д.В.А.”. Що зашифровано у цій абревіатурі, не зізнаються, мабуть, щось особисте. Були “Бідною Настею” – назва пов’язана з іменем солістки гурту. Гурт у постійних пошуках нових ідей та нових підходів до музики. Грають поп-рок. Остаточний склад гурту “Kadance”: солістка Настя Деуліна, гітарист Юрій Друг, бас-гітарист Георгій Тигішвіллі та барабанщик Костянтин Рудницький. До цього в групі був Андрій Мусієвич, проте через різні уподобання в музиці він пішов. Генератор ідей в гурті – Гія, так коротко називають Георгія. Досягненнями в музиці він завдячує своєму наставнику Павлу Дим. Саме він навчив Гія грати на гітарі. Пісень у них багато, проте на сьогодні гурт записав дві пісні, чотири ще в чернетках Записи роблять самі, тому вони обходяться їм дешевше. Слова до їх пісень пише Георгій, проте музику вони творять разом. Найулюбленіша його пісня – «У синьому морі». Свої пісні музиканти присвячують усім людям на Землі. Є у них тематичні пісні, наприклад, “Герой”, яка присвячена героям України. - З хлопцями можна спілкуватись на рівних, адже це не ті рокери, до яких звикло суспільство, - розповідає Олена Лонцова, методист Центру дитячої творчості Бердичева, - з ними мені іноді приємніше поговорити, ніж зі «зразковими» хлопчиками. Вони гостро все сприймають, вони не черстві, не фальшиві, вони – незалежні. Матеріальний стан Центру дитячої творчості на нулю. Мер міста вже три роки обіцяє допомогти юнакам, проте ще нічого не зроблено. - Нещодавно до Бердичева приїздив гурт «Скрябін», - розповідає Олена. - Я дивилася на величезну сцену і думала: коли ж мої хлопці зможуть зіграти на такій сцені з такою апаратурою? Хлопці виступають на бердичівських рок-фестивалях, їздили в Коростишів та Житомир. Олену Лонцову вони називають рок-мамою, без якої не може відбутися жоден виступ. Георгій говорить, що на велику сцену їм ще рано, адже для цього потрібно багато працювати над собою, досягнути певного рівня і тільки тоді прагнути більшого. Георгій любить слухати блюз, „Red Hot Chili Pepers” та „Чиж і Ко”, з українських співаків йому подобається гурт „Океан Ельзи” та „От вінта”. Юрію до смаку вміння гурту „Скрябін” завести публіку та музика „Simple Plan”. Батьки позитивно ставляться до захоплення музикантів, вони завжди підтримують їх. - Часто чую, як мама говорить, добре, що в мене є захоплення і я не гуляю вночі, а граю, - ділиться Юра, - а тато завжди підтримує і вірить, що у нас все вийде. Вони мріють про виступи в Лондоні та великі концерти на сценах України на кшталт «Таврійських ігор». Хлопці зізнаються, що їх життя нелегке, не всі люди розуміють їх музику. Після рок-концертів іноді бувають сутички, коли просто за різні смаки та уподобання в музиці до них чіпляються їхні ж однолітки. Часто дорослі вважають: якщо хтось грає рок, то він наркоман та злочинець. - На останній концерт ми потрапили випадково, - розповідає Гія. – В Будинок піонерів ми приходили грати близько восьмої вечора, тому ніхто не знав, що ми займаємось. На участь у концерті на наш гурт не подали заявки. Про те, що ми будемо грати, дізналися за півгодини до початку концерту. Але все пройшло добре, виступили достойно. Барабанщик Костя Аллф Хоцянівська